Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прогаяти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прогаяти
Берлін: Українське слово, 1924

Прога́яти, га́ю, єш, гл. Непроизводительно потратить, пропустить (о времени). Днів два продержуть, днів два в проїзді, от і прогають. Кіев.