Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прогледіти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ проглаголати Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прогледіти 		прогледітися ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Прогле́діти, джу, диш, гл. Проглянуть. Така гущиня, що й прогледіть не можна. Черниг. г.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/прогледіти&oldid=534240