Словарь української мови (1924)/прогнівлятися

by Борис Грінченко

◀ прогнівляти

Словарь української мови Борис Грінченко П прогнівлятися

прогній ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прогнівля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. прогніви́тися, влю́ся, ви́шся, гл. Гнѣваться, прогнѣваться, разгнѣваться. Чуб. III. 357. Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких. К. Псал. 17.