Словарь української мови (1924)/прогній

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прогній
Берлін: Українське слово, 1924

Прогні́й, но́ю, м. Незамерзающее мѣсто на болотѣ. Сим. 147. Низкое мѣсто, заливаемое водой по крайней мѣрѣ на полъ лѣта. Нѣжин. у. Топкое мѣсто. Волч. у. Кобилиці… у прогної поховались. Рудч. Ск. I. 87. Отам попереду був піщуга, а тепер прогної, трясовина. Волч. у.