Словарь української мови (1924)/прогонич
| ◀ прогонити | Словарь української мови П прогонич |
прогончарувати ▶ |
|
Прого́нич, ча, м. Желѣзный болтъ, которымъ запираются ставни. З прогонича зуздрів дірку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 107).
| ◀ прогонити | Словарь української мови Борис Грінченко П прогонич |
прогончарувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
прогонич
Борис Грінченко
1924
Прого́нич, ча, м. Желѣзный болтъ, которымъ запираются ставни. З прогонича зуздрів дірку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 107).