Словарь української мови (1924)/прогрібати

by Борис Грінченко

◀ прогризатися

Словарь української мови Борис Грінченко П прогрібати

прогрівати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прогріба́ти, ба́ю, єш, сов. в. прогребти́, бу́, бе́ш, гл. Прогребать, прогресть, прочистить. Прогріб присок в огнищі. Грин. II. 183. Чорний ворон.... кіхтями-ніхтями прогрібає. Мил. М. 38.