Словарь української мови (1924)/продовжувати
| ◀ продовжити | Словарь української мови П продовжувати |
продовжуватися ▶ |
|
Продо́вжувати, жую, єш, сов. в. продо́вжити, жу, жиш, гл. Продлять, продлить, протянуть. Доброму чоловіку продовж, Боже, віку. Ном. № 4430.