Словарь української мови (1924)/продовжуватися

by Борис Грінченко

◀ продовжувати

Словарь української мови Борис Грінченко П продовжуватися

продоїти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Продо́вжуватися, жуюся, єшся, сов. в. продо́вжитися, жуся, жишся, гл. Длиться. Літа ж мої молодії, літа молоденькі!… Як дасть Господь лиху долю, то покоротіться, а як буде добра доля, ой то продовжіться. Гол. I. 273.