Словарь української мови (1924)/проживатися

by Борис Грінченко

◀ проживати

Словарь української мови Борис Грінченко П проживатися

прожирати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прожива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. прожи́тися, живу́ся, ве́шся, гл. 1) Проживаться, быть прожитымъ. Як во сні мені здалося, що на світі прожилося. КС. 1883. II. 468. 2) Безл. несов. в. житься. Ой як тобі, моя сестро, та проживається? Грин. III. 402.