Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прожог

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прожог
Берлін: Українське слово, 1924

Прожо́г, гу, м. Стремленіе, стремительность. Страховище, наставивши роги, неслось з усього свого страшного прожогу. Мир. ХРВ. 129.