Словарь української мови (1924)/прожог
Зовнішній вигляд
◀ прожиття | Словарь української мови П прожог |
прожогом ▶ |
|
Прожо́г, гу, м. Стремленіе, стремительность. Страховище, наставивши роги, неслось з усього свого страшного прожогу. Мир. ХРВ. 129.