Словарь української мови (1924)/прожогом
Зовнішній вигляд
◀ прожог | Словарь української мови П прожогом |
прожра ▶ |
|
Прожо́гом, нар. Стремглавъ, опрометью. Не роспитавшись броду, не лізь прожогом в воду. Посл. Собаки сунулись прожогом до мене. Черк. у.