Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проздріти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проздріти
Берлін: Українське слово, 1924

Проздрі́ти, рю, риш, гл. = Провидіти. Хто був темний....проздрів. Гн. I. 190.