Словарь української мови (1924)/прокалатати
| ◀ проказувати | Словарь української мови П прокалатати |
прокапати ▶ |
|
Прокалата́ти, та́ю, єш, гл. 1) Простучать въ колотушку; прозвонить. 2) Пройти (о времени). Прокалатає швидко час. Греб. 333.
| ◀ проказувати | Словарь української мови Борис Грінченко П прокалатати |
прокапати ▶ |
|
Словарь української мови — П
прокалатати
Борис Грінченко
1924
Прокалата́ти, та́ю, єш, гл. 1) Простучать въ колотушку; прозвонить. 2) Пройти (о времени). Прокалатає швидко час. Греб. 333.