Словарь української мови (1924)/проклинатися

by Борис Грінченко

◀ проклинати

Словарь української мови Борис Грінченко П проклинатися

проклинути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Проклина́тися, на́юся, єшся, сов. в. проклясти́ся, ну́ся, не́шся, гл. 1) Проклинаться, быть проклятымъ. Шевч. 212. 2) Ругаться. Аби ми нечистого духа не згадували, нечистим духом ся не проклинали. ЕЗ. V. 100.