Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проклинути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проклинути
Берлін: Українське слово, 1924

Проклину́ти, ну́, не́ш, гл. = Проклясти. Бо я твою долю давно проклинула. Грин. III. 394.