Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проколупати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проколупати
Берлін: Українське слово, 1924

Проколупа́ти, па́ю, єш, гл. Проковырять.