Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прокорм

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прокорм
Берлін: Українське слово, 1924

Про́корм, му, м. Кормъ. Щебече, мов синичка та, що дитиняток доглядає, за прокормом для їх літає. Мкр. Г. 22.