Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прокормити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прокормити
Берлін: Українське слово, 1924

Прокорми́ти, млю́, миш, гл. Прокормить.