Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прокормитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прокормитися
Берлін: Українське слово, 1924

Прокорми́тися, млю́ся, мишся, гл. Прокормиться.