Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прокрадатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прокрадатися
Берлін: Українське слово, 1924

Прокрада́тися, да́юся, єшся, сов. в. прокра́стися, дуся, дешся, гл. 1) Ловиться, пойматься на воровствѣ, прокрасться. Крав, крав, але ж і прокрався. Подольск. г. Слюсарь прокрався, а коваля покарали. Ком. Пр. № 157. 2) Прокрадываться, прокрасться, пройти тайкомъ. Ярема з Лейбою прокрались аж у будинок, в самий льох. Шевч. 189.