Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прокукурікати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прокукурікати
Берлін: Українське слово, 1924

Прокукурі́кати, каю, єш, гл. Прокукарекать, прокричать (о пѣтухѣ).