Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прокуняти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прокуняти
Берлін: Українське слово, 1924

Прокуня́ти, ня́ю, єш, гл. Продремать.