Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прокупитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прокупитися
Берлін: Українське слово, 1924

Прокупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Прокупиться, заплатить лишнее. Купи, та й не прокупись. Ном. № 5861.