Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/промигнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
промигнути
Берлін: Українське слово, 1924

Промигну́ти, ну́, не́ш, гл. Промелькнуть. І промигнула вона в його по душі, як холодний вітер. МВ. (О. 1862, I. 77).