Словарь української мови (1924)/промигнути
| ◀ промивати | Словарь української мови П промигнути |
промигтіти ▶ |
|
Промигну́ти, ну́, не́ш, гл. Промелькнуть. І промигнула вона в його по душі, як холодний вітер. МВ. (О. 1862, I. 77).
| ◀ промивати | Словарь української мови Борис Грінченко П промигнути |
промигтіти ▶ |
|
Словарь української мови — П
промигнути
Борис Грінченко
1924
Промигну́ти, ну́, не́ш, гл. Промелькнуть. І промигнула вона в його по душі, як холодний вітер. МВ. (О. 1862, I. 77).