Словарь української мови (1924)/промигтіти
Зовнішній вигляд
◀ промигнути | Словарь української мови П промигтіти |
промикати ▶ |
|
Промигті́ти, гчу́, гти́ш, гл. Промелькнуть. Швидко-швидко бігли коні, — тільки в очах усе теє промигтіло. МВ. (О. 1862. III. 51).