Словарь української мови (1924)/проморити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ промордуватися Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проморити 		проморочити ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Промори́ти, рю́, риш, гл. Проморить. Як проморю голодом до вечора, так признаєшся. Харьк.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/проморити&oldid=535039