Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проморочити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проморочити
Берлін: Українське слово, 1924

Проморо́чити, чу́, чиш, гл. Забивать голову, надоѣдать приставаніями извѣстное время. А ну бо годі! І так уже пів дня проморочив мені голову всякими своїми витіями.