Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проміт

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проміт
Берлін: Українське слово, 1924

Про́міт, та, м. Разбитной, бѣдовый. О, то проміт! НВолын. у.