Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проохкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проохкати
Берлін: Українське слово, 1924

Проо́хкати, каю, єш, гл. Проохать. Як охнула звечора, та й усю ніч проохкала, думала, що й до світу не доживе. Харьк.