Словарь української мови (1924)/проохкати
Зовнішній вигляд
◀ проотаманувати | Словарь української мови П проохкати |
пропадати ▶ |
|
Проо́хкати, каю, єш, гл. Проохать. Як охнула звечора, та й усю ніч проохкала, думала, що й до світу не доживе. Харьк.