Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пропалати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пропалати
Берлін: Українське слово, 1924

Пропала́ти, ла́ю, єш, гл. Очистить ошелушенное зерно отъ шелухи (см. Палати 3). Пропалай мені мак.