Словарь української мови (1924)/пропажений
| ◀ пропадати | Словарь української мови П пропажений |
пропалати ▶ |
|
Пропа́жений, а, е. Пропавшій. Пропажені коні. НВолын. у.
| ◀ пропадати | Словарь української мови Борис Грінченко П пропажений |
пропалати ▶ |
|
Словарь української мови — П
пропажений
Борис Грінченко
1924
Пропа́жений, а, е. Пропавшій. Пропажені коні. НВолын. у.