Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пропійця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пропійця
Берлін: Українське слово, 1924

Пропі́йця, ці, ж. Та, которая пропиваетъ. Пропійця, пропійця! пропила мати дочку на солодкім медочку. МУЕ. III. 76.