Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пропікати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пропікати
Берлін: Українське слово, 1924

Пропіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. пропекти́, печу́, че́ш. Прожигать, прожечь, пропекать, пропечь.