Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проростати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проростати
Берлін: Українське слово, 1924

Пророста́ти, та́ю, єш, сов. в. прорости́, ту́, те́ш, гл. Прорастать, прорасти, начинать расти. Травка проростає вже. НВолын. у. Прорастать, прорасти сквозь что. Що мої реберечка травка проростає. Чуб. V. 662.