Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проростити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проростити
Берлін: Українське слово, 1924

Прорости́ти, ро́щу, сти́ш, гл. Прорастить, дать взойти. Насипала насіння розсади й цибулі в черепки; присипала землею й полила та проростила, а потім посіяла, вже як насіння поключилось. Рк. Левиц.