Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прорость

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прорость
Берлін: Українське слово, 1924

Про́рость, ти, ж. = Проріст. Прорости нічого нема, бо дощів нема. Зміев. у. У лісі вже прорость проростає. Черк. у.