Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/просвічений

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
просвічений
Берлін: Українське слово, 1924

Просві́чений, а, е. Просвѣщенный; образованный. Україна вставала перед ним з своїм гордим, поетичним і добрим народом, багатим і просвіченим. Левиц. Пов. 175.