Словарь української мови (1924)/просвічений
| ◀ просвічатися | Словарь української мови П просвічений |
просвіщати ▶ |
|
Просві́чений, а, е. Просвѣщенный; образованный. Україна вставала перед ним з своїм гордим, поетичним і добрим народом, багатим і просвіченим. Левиц. Пов. 175.