Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/просвіщати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
просвіщати
Берлін: Українське слово, 1924

Просвіща́ти, ща́ю, єш, гл. = Просвічати. Левиц. Пов. 164.