Словарь української мови (1924)/просвіщатися

by Борис Грінченко

◀ просвіщати

Словарь української мови Борис Грінченко П просвіщатися

просвяткувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Просвіща́тися, ща́юся, єшся, гл. 1) = Просвічатися. 2) Свѣтить. Ти, місяцю, просвіщайся. Мет. 76.