Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/просип

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
просип
Берлін: Українське слово, 1924

Про́сип, пу, м. 1) Пробужденіе. 2) Без про́сипу п'є, нема́ йому́ про́сипу. Пьянъ, никогда не приходитъ въ чувство. День и ніч без просипу п'є. Рудч. Ск. II. 21. П'є і п'є, нема йому просипу. Ном. № 11703.