Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/просихати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
просихати
Берлін: Українське слово, 1924

Просиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. просо́х(ну)ти, ну, неш, гл. Просыхать, просохнуть. А тим часом просохли очі у вдови. Шевч. Свитина твоя просохне. Г. Барв. 190.