Словарь української мови (1924)/просичати
| ◀ просихати | Словарь української мови П просичати |
просище ▶ |
|
Просича́ти, чу́, чи́ш, гл. Прошипѣть (о змѣѣ). Ужака просичав.
| ◀ просихати | Словарь української мови Борис Грінченко П просичати |
просище ▶ |
|
Словарь української мови — П
просичати
Борис Грінченко
1924
Просича́ти, чу́, чи́ш, гл. Прошипѣть (о змѣѣ). Ужака просичав.