Словарь української мови (1924)/проскакати
| ◀ проскавучати | Словарь української мови П проскакати |
проскакувати ▶ |
|
Проскака́ти, чу́, чеш, гл. 1) Пропрыгать. 2) Проскакать. Проскакав конем швидко. Харьк.
| ◀ проскавучати | Словарь української мови Борис Грінченко П проскакати |
проскакувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
проскакати
Борис Грінченко
1924
Проскака́ти, чу́, чеш, гл. 1) Пропрыгать. 2) Проскакать. Проскакав конем швидко. Харьк.