Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проскиглити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проскиглити
Берлін: Українське слово, 1924

Проски́глити, лю, лиш, гл. О собакѣ: провизжать; о птицѣ: жалобно прокричать; о человѣкѣ: прокричать жалобно, жалобно заплакать, проохать.