Словарь української мови (1924)/просмердітися

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ просмердіти Словарь української мови
Борис Грінченко
П
просмердітися 		просмерднути ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Просмерді́тися, джу́ся, ди́шся, гл. Провоняться. Ся просмердів світ. МУЕ. III. 56.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/просмердітися&oldid=535693