Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/просмердіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
просмердіти
Берлін: Українське слово, 1924

Просмерді́ти, джу́, ди́ш, гл. Провонять.