Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/просміхатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
просміхатися
Берлін: Українське слово, 1924

Просмі́ха́тися, ха́юся, єшся, сов. в. просміхну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Улыбаться, улыбнуться, усмѣхаться, усмѣхнуться. От бачиш, вже й пригадав, що то за граблі, просміхуючись сказав батько. Грин. II. 207. Піч наша регоче, коровгаю хоче, а припічок просміхається, коровгаю дожидається. Грин. III. 472.