Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проспати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проспати
Берлін: Українське слово, 1924

Проспа́ти, сплю́, спи́ш, гл. 1) Проспать. Чигирине, Чигирине, мій друже єдиний! проспав єси степи, ліси і всю Україну. Шевч. 2) Переспать. Ничипір проспав свій хміль. Кв.