Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проспатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проспатися
Берлін: Українське слово, 1924

Проспа́тися, плю́ся, пи́шся, гл. 1) Проспаться. 2) Выспаться; проснуться. Поки багата проспалась, убога-небога напрялась. Чуб. V. 916. Барабаш, гетьман молодий, од сна проспався. АД. II. 12.