Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/простеляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
простеляти
Берлін: Українське слово, 1924

Простеля́ти, ля́ю, єш, сов. в. простели́ти, лю́, леш, гл. = Простилати, прослати.